Перевірки Держпраці. Чого очікувати бізнесу?

17 гру 2018
Прес-служба
2631

До Управління Держпраці у Черкаській області під час проведення превентивних заходів роботодавці регіону звертаються з питаннями, що стосуються порядку проведення перевірок та інспекційних відвідувань.

На найактуальніші питання надає відповідь начальник відділу розслідування, аналізу, обліку аварій і виробничого травматизму та інспектування Управління Ірина Павленко та заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Любов Ткаченко.

Питання 1. Який порядок повідомлення роботодавця про можливу перевірку?

На даний момент існують два типи перевірок Держпраці: планові та позапланові перевірки / інспекційні відвідування. Про планові перевірки можна дізнатися на сайті Держпраці або офіційному сайті Управління.

Посадові особи Управління зобов'язані письмово повідомити суб’єкт господарювання за 10 днів до початку планової перевірки.

На відміну від планових, позапланові перевірки / інспекційні відвідування можуть здійснюватися без попереднього повідомлення суб’єкта господарювання. Перед початком проведення позапланової перевірки / інспекційного відвідування уповноважена посадова особа повинна пред’явити керівнику об’єкта нагляду або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення головного державного інспектора Держпраці та направлення на проведення позапланової перевірки / інспекційного відвідування, надати йому копію відповідного направлення.

Питання 2. Яка максимальна тривалість перевірок Держпраці, їх періодичність? Як дізнатися які саме питання будуть перевіряти інспектори?

Чинним законодавством передбачено розмежування проведення заходів державного нагляду (контролю) залежно від предмета перевірки:

1. Дотримання законодавства з питань охорони праці.

2. Дотримання законодавства про працю.

Вказані перевірки не варто ототожнювати, адже порядок, підстави та правове регулювання здійснення таких перевірок відрізняються.

1. Порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці регулюється виключно Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року зі змінами та доповненнями (далі – Закон №877). Згідно зі ст. 5 вказаного закону планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва - п’яти робочих днів. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва - п’ятнадцяти робочих днів.

Періодичність планових перевірок залежить від ступеня ризику діяльності підприємства. Він може бути високим, середнім та незначним. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:

- до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

- до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

- до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

2. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (постанова Кабміну України від 26 квітня 2017р. №295) визначає правове регулювання здійснення перевірок (інспекційних відвідувань) з питань трудового законодавства.

Тривалість інспекційного відвідування та невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – двох робочих днів.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Питання 3. Які підприємства Держпраці перевіряє у першу чергу?

Найбільш ризиковими сферами діяльності щодо використання неоформленої зайнятості є:

1. Будівництво.

2. Охоронна діяльність.

3. Сільське господарство.

4. Сфера послуг.

5. Лісове господарство.

6. Громадське харчування.

7. Оптова і роздрібна торгівля.

8. Діяльність транспорту і зв’язку.

9. Діяльність готелів та ресторанів.

Питання 4. Які законодавчі акти слід вивчити роботодавцю, щоб знати свої права при проведенні перевірок?

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабміну України від 26 квітня 2017р. №295.

Відповідно до ст. 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому ним порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Повноваження державних інспекторів праці в Україні визначено Конвенціями Міжнародної організації праці №81 та №129, ратифікованими законами України, ст.259 Кодексу законів про працю України, ст.35 Закону України «Про оплату праці», Положенням про Державну службу України з питань праці.

Питання 5. Чому інспектори праці при проведенні інспекційного відвідування не повідомляють, хто саме з працівників написав скаргу на роботодавця?

Відповідно до ст. 20 Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року, яку ратифіковано у 2004 році, слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги на недоліки, небезпеку у виробничих процесах чи порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв'язку з отриманням такої скарги.

Питання 6. У чому полягає співпраця Держпраці, ДФС та Пенсійного фонду України, Державної служби статистики України?

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №649-р від 05 вересня 2018р. передбачається проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування спільних комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та обмін інформацією щодо оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Інспекційні відвідування суб’єктів господарювання проводяться, на підставі аналізу даних Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та інших органів державної влади.

Інспектори Держпраці можуть проводити інспекційне відвідування, отримавши від ПФУ інформацію про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких відносно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

- працівники, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця понад рік;

- роботодавців, у яких відносно працівників немає нарахувань заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП та Закону "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків робітників.

Інспектори праці проводять інспекції на підставі інформації, отриманої від ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягами виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників по відповідному виду економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлених в ході здійснення контрольних повноважень;

- факти здійснення господарської діяльності без державної реєстрації в порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Питання 7. Які штрафи накладаються Держпраці у разі виявлення порушень?

Юридичні особи, фізичні особи-підприємці можуть бути притягнені органами Держпраці до фінансової, кримінальної та адміністративної відповідальності.

Фінансові санкції накладаються за такі порушення:

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, що у 2018 році становить 111 690 грн.

Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, що у 2018 році становить 11 169 грн.

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, що у 2018 році становить 37 230 грн.

Недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законами  "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, що у 2018 році становить 37 230 грн.

Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, що у 2018 році становить 11 169 грн.

Недопущення до проведення перевірки, якщо перевірка проводиться з питань виявлення таких порушень, як: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного соціального внеску та податків, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, що у 2018 році становить 372 300 грн.

Порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати, що у 2018 році становить 3 723 грн.

Крім того, порушення вимог ст.ст. 41, 411, 412, 413 та 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення на посадових осіб суб’єкту господарювання адміністративної відповідальності у розмірі від 1 до 100 неоподаткованих мінімумів.

Наголошуємо: порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів передбачає дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність.