Право на працю людей, які інфіковані ВІЛ / СНІДом

18 лип 2019
Прес-служба
6219

Вірус імунодефіциту людини (далі – ВІЛ) та синдром набутого імунодефіциту (далі – СНІД) уразили мільйони працівників та їх сім’ї, багато з яких втратили стабільний заробіток. Епідемія також негативно вплинула на роботодавців, насамперед через зниження продуктивності праці, невиходи хворих працівників на роботу, втрату кваліфікації і досвідчених кадрів. Робочі місця – одне з найефективніших середовищ для охоплення переважної більшості ВІЛ-інфікованих і постраждалих від ВІЛ-інфекції/СНІДу послугами, пов’язаними з ВІЛ, зокрема послугами профілактики, лікування, догляду та підтримки.

Епідемія ВІЛ також порушує питання прав людини, люди, які живуть із ВІЛ, постійно стикаються з дискримінацією. Таким людям часто відмовляють у прийнятті на роботу або ж не допускають до роботи за певними професіями. Якщо вони вже працевлаштовані, то можуть зазнавати утисків із боку роботодавців і колег або ж бути несправедливо звільненими виключно через свій фактичний або приписуваний ВІЛ-статус.

Керівники підприємств, установ, організацій, представники профспілки та інші співробітники, які працюють із колективом, повинні пам’ятати, що будь-які особові дані про працівника, у тому числі медичні, є конфіденційними, а тому слід вживати заходів щодо захисту інформації, яка стосується особових даних та даних про стан здоров’я.

У розумних межах необхідно забезпечити працівникам із загрозливими для життя хворобами доступ до відповідних послуг, якщо нагальність цього засвідчена, відповідно до потреб підрозділу виробництва.

Керівникам суб’єктів господарювання необхідно подбати, по можливості, про переведення працівника із загрозливими для життя хворобами на іншу роботу, якщо працівник звернувся з таким проханням, оскільки відчуває надмірні навантаження.

Потрібно не забувати, що для особи зі смертельно небезпечною хворобою перебування на роботі дає можливість матеріально забезпечувати себе й отримувати допомогу, тому має для неї терапевтичне значення і може сприяти процесу ремісії чи одужання, або продовжувати тривалість життя.

Можливо також внесення до колективних договорів розділу з антидискримінаційними принципами у сфері праці та заходами профілактики ВІЛ на рівні підприємства.

Усі зацікавлені сторони повинні, наскільки це можливо, сприяти створенню безпечних умов праці задля протидії поширенню ВІЛ, відповідно до положень Конвенції №155 про безпеку та гігієну праці у виробничому середовищі.

Безпечні умови праці передбачають збереження в оптимальному стані фізичного та розумового здоров’я на виробництві для виконання робіт, а також адаптацію роботи до фізичного та морального здоров’я працівника.

ВІЛ-інфікованість не є підставою для припинення трудових відносин. Особи з ВІЛ повинні мати змогу продовжувати виконання своїх службових обов’язків, якщо ці обов’язки не мають медичних протипоказань.