Травми на виробництві – прикрі явища і велике горе, бо призводять до непоправного

15 тра 2018
Прес-служба
4524

Виробничий травматизм завдає значної шкоди здоров'ю або викликає смерть робітника і накладає небиякий тягар на промисловість та систему соціального забезпеченню. Травми на виробництві – прикрі явища і велике горе, бо призводять до непоправного. Вони тяжким тягарем лягають на економіку країни, стають причиною втрати кваліфікованих працівників. Від будь-яких нещасних випадків страждають сім'ї, трудові колективи, а врешті-решт – й суспільство загалом.

Причини травм та загибелі людей під час нещасних випадків різні. Деякі з них прийнято називати необережністю, необачністю. Але таке трактування передумов скоєння біди буває рідко. На виробництві більшість так званих необережних чи необачних дій розцінюється не інакше, як порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Як показує аналіз, настання більшості нещасних випадків на виробництві зумовлено організаційними причинами. А це означає, що роботодавці недобросовісно виконують передбачені Законом «Про охорону праці» обов'язки. На деяких підприємствах служба охорони праці існує суто формально, оскільки обов'язки їхніх спеціалістів за сумісництвом виконують посадовці, які не мають ні відповідної освіти, ні досвіду роботи, а саме: бухгалтери, завідувачі складами, економісти тощо. На багатьох підприємствах, де відсутні профспілкові організації не вибрано уповноважених трудового колективу, а якщо і є такі , то роботодавці не забезпечують проведення навчання та перевірки знань уповноважених у відповідності до законодавства.

На мою думку, причиною високого рівня виробничого травматизму є недбале ставлення деяких керівників підприємств до проблем охорони праці, застарілі небезпечні технології, брак коштів на реконструкцію виробництва, переозброєння його сучасними механізмами, устаткуванням, машинами, низька виробнича дисципліна.

Нагадую, перед початком роботи нового працівника роботодавець зобов'язаний проінформувати його під розписку про умови праці, наявні на його робочому місці. У тому числі, про всі небезпечні чи шкідливі виробничі фактори, які ще не усунуто, та про можливі наслідки їх впливу на здоров'я працівника, а також про можливі пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

Переконана, що дотримання правил безпеки та гігієни праці залежить не тільки від виконання роботодавцем своїх обов'язків, а й від того, наскільки кожен працівник знає і виконує ці правила під час роботи. Тому всі працівники при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварій. Контроль і відповідальність за організацію навчання і періодичність перевірок знань з охорони праці покладено на керівників підприємства, де ці працівники працюють.

Профілактика нещасних випадків на виробництві значно простіша й економічно вигідніша, ніж витрати на лікування або відшкодування шкоди за втрачене здоров'я чи життя. Щоразу, коли доводиться висловлювати докори на адресу керівників та посадових осіб підприємств, які не забезпечують належним чином функціонування системи управління охороною праці, дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, з'являється сподівання, що така критика буде зустрінута з розумінням, стане поштовхом для вжиття належних заходів, спрямованих на підвищення персональної відповідальності як роботодавців, так і посадових осіб за створення здорових і безпечних умов праці.