Як запобігти травматизму у сфері будівництва

02 сер 2019
Прес-служба
15637

За статистичними даними, опублікованими Держпраці, у 2018 році в Україні травмовано 4126 осіб, із них 409 осіб – смертельно.

За результатами аналізу виробничого травматизму, у 2018 році Держпраці встановлено найбільш травмонебезпечні професії. На першому місці ризику травмування на робочому місці знаходяться працівники транспортної галузі (100 загиблих, або 24%). Далі за кількістю загиблих працівники йдуть у такому порядку: будівельники – 57 загиблих (14%); керівні працівники – 42 загиблих (10%); електрики – 30 загиблих (7%); працівники агропромислового комплексу – 27 загиблих (7%); слюсарі – 25 загиблих (6%); шахтарі – 23 загиблих (6%).

За статистичними даними, на території Черкаської області кількість нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, висока на підприємствах:

- транспорту;

- виробництва деревини;

- житлово-комунального господарства;

- лісового господарства;

- металургійної промисловості;

- пошти та зв’язку.

Найбільш травмонебезпечними галузями в області є:

- сільське господарство;

- соціально-культурна сфера та торгівля;

- автомобільний транспорт;

- харчова промисловість;

- житлово-комунальне господарство (ЖКГ).

Викликають занепокоєння факти, що опосередковано свідчать про приховування нещасних випадків. За офіційною інформацією, рівень загального травматизму в Україні нібито знижується. Проте, якщо порівняти ці дані з аналогічними показниками в інших країнах, стає зрозумілим, що на один смертельний випадок не може припадати два випадки загального травматизму, як це засвідчує статистика у будівельній галузі.

Про причини

Серед основних причин виробничих нещасних випадків за аналітичними даними 2018 року також названі організаційні – вони становлять 74% від усіх зафіксованих. У першу чергу, це відсутність на підприємствах дієвої системи управління охороною праці, що призводить до невиконання вимог інструкцій з охорони праці та невиконання посадових обов'язків як посадовими особами підприємств, так і самими працівниками. Також йдеться про порушення правил безпеки руху, технологічного процесу тощо. Через психофізіологічні причини сталося 12% нещасних випадків, через технічні – 14%.

Також на багатьох підприємствах, в установах та організаціях не визначено функціональні обов'язки посадових осіб, не укомплектовано відповідними спеціалістами служби охорони праці, до виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються працівники без проведення навчання і перевірки знань з охорони праці.

До основних подій, які призвели до нещасних випадків, належать: 

- пригоди (події) на транспорті;

- падіння потерпілого під час пересування;

- падіння потерпілого з висоти;

- дії предметів та деталей що рухаються, розлітаються чи обертаються;

- падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту;

- ураження електричним струмом;

- травми внаслідок контакту з тваринами;

- дія шкідливих та токсичних речовин.

Найвищий рівень травматизму спостерігається серед працівників віком від 50 до 59 років (1262 особи, що становить 26,3% від загальної кількості травмованих по Україні за 2018 рік).

Про засоби захисту

Аналіз нещасних випадків у будівництві вказує на те, що більшість з них сталося внаслідок падіння потерпілих з висоти. Здебільшого це відбувається під час спорудження будівель монолітно-каркасним методом через те, що на об’єктах будівництва у більшості випадків не застосовують захисні огородження на робочих горизонтах. За невеликим винятком, будівельні організації не улаштовують захисні конструкції на трьох останніх поверхах. Через це працівники, які виконують роботи на висоті, постійно наражаються на небезпеку, зокрема під час монтажу та демонтажу опалубки, проведення арматурних робіт, бетонування зовнішніх і внутрішніх стін тощо.

Часто будівельники замість огородження застосовують страхувальний канат, який закріплюється на випуски арматури. Надійність цієї конструкції є досить сумнівною – канат, навіть натягнутий по краю перекриття, не може виконувати функцію сигнального огородження. Наприклад, якщо працівнику необхідно закріпити запобіжний пояс за допомогою цього канату, він повинен підійти до краю неогородженого перекриття, а це небезпечно й може призвести до падіння.

Привертає увагу експертів масове використання на будівельних майданчиках безлямкових запобіжних поясів. Згідно з нормативними вимогами вони призначені для зменшення ймовірності травмування у разі падіння з висоти та мають використовуватися лише для фіксування працюючого на робочому місці в умовах, що виключають його падіння. Але за тотальної економії роботодавців на захисних огородженнях ефективність застосування безлямкових запобіжних поясів є нульовою – вони не рятують від падіння і травмування. Крім того, нерідко будівельники взагалі не користуються запобіжними поясами через неможливість вільно пересуватися під час виконання робіт.

Опалубка та її застосування

Викликає занепокоєння і стан системної опалубки, що використовується в будівельній галузі. За відсутності коштів із року в рік продовжують експлуатуватися застарілі конструкції, які нерідко орендують в інших організаціях. Як показують перевірки, стояки опалубки використовуються не за призначенням, її балки своєчасно не оглядаються та не замінюються, порушуються схеми розміщення підтримувальних стояків тощо.

Під час розслідування нещасних випадків  виявляється, що стояки використовувалися вже багато років і перебували у зношеному стані, їх виробник невідомий. Інвентарні скоби були відсутні, а для з’єднання застосовувалися не призначені для цього матеріали, зокрема арматурні стрижні (всупереч вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, відповідно до яких використання опорних (монтажних) стояків із частинами, що можуть самовільно роз’єднуватися, заборонено). До того ж у процесі зведення перекриття не була забезпечена стійкість елементів опалубки – вона не повинна руйнуватися від поривів вітру…

З метою уникнення нещасних випадків необхідно зобов’язати керівників будівельних організацій своєчасно проводити огляд опалубок і вилучали з експлуатації пошкоджені елементи. Також потрібно забезпечити неухильне дотримання технологічного процесу під час монтажу та демонтажу опалубки.

Особливу увагу слід звернути на використання уловлювальних сіток (козирків) як засобу додаткового захисту від падіння з висоти працівників і різних предметів. Слід зазначити, що на об’єктах, де сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, зокрема по вул. Київській, 31 у м. Умань, не були встановлені захисні уловлювальні сітки, проте, в інших випадках вони виявляються неефективними. Тому буде незайвим нагадати, що ці конструкції можуть застосовуватися лише за умови, коли встановити захисні огороджувальні системи неможливо.

Не менша небезпека загрожує працівникам і під час монтажу та демонтажу вертикальної опалубки. Найчастіше навісні майданчики на опа­лубці відсутні, а в тих випадках, коли вони є, настил зроблено або з балки опалубки, або з однієї дошки. Про огородження навіть не йдеться. Для того, щоб зафіксувати опалубку або звільнити стропи вантажопідіймального крану, робітники вимушені підніматися по опалубці без будь-якої страховки. Це призводить до падіння і травмування людей.

Не сприяють вирішенню питань безпеки й умови зберігання вертикальної опалубки. Часто її складують на підкосах без додаткових кріплень, від поривів вітру вона перекидається та травмує працівників. Нерідко опалубку та витратні матеріали залишають у небезпечній зоні біля будівель, що може призвести до травмування людей від падаючих елементів опалубки, цегли тощо.

Більшість питань, пов’язаних із безпечним виконанням робіт під час будівництва об’єктів монолітно-каркасним методом, можливо вирішити шляхом улаштування на трьох останніх поверхах будівлі, що споруджується, вертикальних огороджувальних конструкцій, завдяки чому повністю виключається падіння працівників та елементів опалубки.

Останнім часом викликає занепокоєння проблема, пов’язана з навісними площадками, що встановлюються в технологічних отворах ліфтових шахт, сходових маршів, вентиляційних камер тощо та використовуються працівниками як засоби підмощування під час спорудження опалубки. Зокрема, йдеться про неінвентарні площадки, риштування.

Про заходи реагування

Управлінням в 2018 році збільшено в порівнянні з 2017 роком кількість планових перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність у будівельній галузі.

У 2017 році проведено 18 перевірок суб’єктів господарювання щодо управління охороною праці та виконання роботодавцями обов’язку забезпечення безпеки праці на підприємствах будівельної галузі, у тому числі з питань наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також наявності та дотримання вимог проектно-технологічної документації із забезпечення заходів безпечного виконання будівельно-монтажних, земляних та інших робіт у котлованах, траншеях тощо.  Виявлено 215 порушень.

Протягом 6 місяців 2019 року проведено 45 перевірок суб’єктів господарювання щодо виконання роботодавцями обов’язку забезпечення безпеки праці під час організації та при проведенні робіт у будівельній галузі. Виявлено 294 порушення.

Характерні порушення, виявлені фахівцями Управління при проведенні перевірок:

- не береться письмовий дозвіл організації-власника на виконання робіт в охоронних зонах споруд та комунікацій, 

- допускаються до роботи працівники і посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці,

- не отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки,

- не виконуються службою охорони праці обстеження служб та підрозділів підприємства, де виконуються роботи підвищеної небезпеки, з видачею обов'язкових для виконання приписів,

- не забезпечено генпідрядником заходи з охорони праці загального характеру (улаштування захисних козирків та сіток, встановлення знаків безпеки),

- не позначено небезпечні зони на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами,

- не огороджено сигнальним огородженням потенційно небезпечні зони над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами,

- не розроблено проект виконання робіт кранами, технологічні карти виконання робіт кранами,

- не видаються наряд-допуски на виконання робіт підвищеної небезпеки у місцях, де діють або можуть виникати небезпечні виробничі фактори, не пов’язані з характером виконуваної роботи, згідно з формою, зазначеною у додатку Ж ДБН А.3.2-2-2009,

- не розроблено та не вивішено при в’їзді схеми руху транспортних засобів та пішоходів по території підприємства.

Серед замовників та підрядних підприємств будівельної галузі протягом 2018-2019 років проведено планову роз’яснювальну роботу щодо дотримання правил безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт із залученням вантажних кранів в умовах щільної забудови згідно Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (НПАОП 45.1-7.03-17) та ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. У 2019 році у 18 семінарах і нарадах взяла участь 291 особа.

Фахівцями Управління проведено ряд зустрічей зі студентами та учнівською молоддю навчальних закладів Черкащини  на тему: «Збереження життя та здоров’я підростаючого покоління під час канікул та у вільний від навчання час». Під час заходів до учасників доведено інформацію щодо виконання та дотримання Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (НПАОП 45.1-7.03-17), ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві.

Головними державними інспекторами наголошено на забороні перебування осіб, не задіяних у виробничому процесі, особливо дітей та підлітків, на будівельних майданчиках, під вантажем та у колодязях, шурфах в умовах щільної забудови. У лекціях з цих питань взяли участь більше 220 осіб.