Працівники і роботодавець мають бути зацікавлені у створенні механізмів протидії дискримінації та мобінгу на робочому місці

1 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон про мобінг, який передбачає відповідальність за цькування і приниження на роботі.

Як зрозуміти, що ви стали жертвою мобінгу? До вас застосовують насильство в тій чи іншій формі, найчастіше – психологічне й соціальне:

– образи та болючі «підколки»;

– зведення наклепів;

– розпускання пліток;

– підбурювання проти конкретної людини інших працівників;

– збір на людину компромату та маніпулювання цими даними;

– коментарі сексуального характеру щодо людини;

– ізоляція та ігнорування;

– демонстративне виключення з колективу, бойкот.

Типовими ознаками мобінгу є:

– систематичність (повторюваність) діяння;

– наявність сторін – кривдник, потерпілий (жертва мобінгу), спостерігачі (за наявності);

– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи.

Як працівники, так і роботодавець мають бути зацікавлені у створенні механізмів протидії дискримінації та мобінгу на робочому місці, адже мобінг знижує задоволеність працею, підвищує рівень стресів, знижує ефективність роботи, шкодить іміджу компанії та роботодавця. Тож варто задля протидії розробляти та впроваджувати відповідні політики протидії мобінгу на робочих місцях.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, заходи, спрямовані на запобігання та протидію мобінгу на підприємствах, установах, організаціях та здійснення контролю за його виконанням.

Постраждалій від мобінгу особі, щоб покарати кривдників, потрібно зафіксувати діяння колег чи свого керівництва. Наприклад, записати на диктофон розмови, зберегти електронне листування, зробити копії розпоряджень про преміювання та документа, який визначає підстави додаткових нарахувань.

Потерпілий також може у судовому порядку клопотати про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди. Для цього потрібно надати суду докази наприклад, чеки про оплату консультацій з психологом або купівлю ліків для усунення негативних наслідків мобінгу.

Детальніше про можливості порталу Держпраці: https://pratsia.in.ua/