Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

З набуттям чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» викладено у новій редакції статтю 19 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

Відповідно до статті 19 Закону № 875, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для роботодавців (підприємств, установ, організацій та ФОП). У зв’язку з цим скасовано:

– звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю (форму № 10-ПОІ) (його подавали щорічно до 1 березня, наступного за звітним року);
– реєстрацію у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю.

Внесені зміни не відміняють обов’язку виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця та створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Як і раніше, виконувати норматив повинні всі роботодавці, а саме: підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю. Причому незалежно від їх форми власності та системи оподаткування.

Не потрібно виконувати нормативу лише:

— роботодавцям з кількістю найманих працівників до 8 осіб (тобто 7 осіб і менше);

— представництвам іноземних компаній, які не є юрособами.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у розмірі:

одне робоче місце — якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб;
4 % середньооблікової кількості штатних працівників — якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше).

Виконанням нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю: а) для яких місце роботи є основним. Відповідно сумісники до нормативу не враховуються (внутрішні сумісники зараховуються у виконання нормативу лише за основним місцем роботи); б) інвалідність яких підтверджена: копією довідки до акта огляду МСЕК; копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Водночас на зарахування до нормативу не впливає: група інвалідності, яка встановлена особі; режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час); коли саме особі було встановлено інвалідність (до її працевлаштування на підприємство, чи вже коли вона перебувала у трудових відносинах). До внесення змін до статті 19 Закону № 875 про виконання/невиконання роботодавцем нормативу Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю дізнавався зі Звіту (форми № 10-ПОІ). Але на сьогодні цю форму звітності скасовано.

Тепер всю необхідну інформацію Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю отримуватиме від Пенсійного фонду, а саме дані:

– про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
– необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу.

Детальніше про можливості інформаційного порталу Держпраці: https://pratsia.in.ua/