Шляхи запобігання примусовій праці

Примусова праця – це будь-яка робота або послуга, яку людина виконує під загрозою будь-якого покарання і для якої вона не пропонувала себе добровільно. Запобігання цьому явищу вимагає комплексного підходу на рівні держави, роботодавців та суспільства.

Законодавчі та інституційні заходи:

• Законодавче регулювання. Держава має забезпечити наявність та ефективне застосування законів, які чітко визначають примусову працю як злочин, встановлюють суворе покарання для порушників і захищають права працівників.
• Державний контроль. Регулярні інспекції та перевірки на підприємствах з боку державних органів (наприклад, Державної служби з питань праці) допомагають виявити випадки примусової праці та незадекларованої зайнятості.
• Інформаційна робота. Проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності громадян про їхні права, ознаки примусової праці та механізми захисту. Це допомагає працівникам своєчасно розпізнати небезпеку та звернутися за допомогою.

Інформаційні заходи з протидії примусовій праці проводяться систематично з метою захисту трудових прав громадян та недопущення будь-яких форм експлуатації у трудових відносинах.

Під час інформаційних заходів інспектори праці Держпраці надають працівникам роз’яснення щодо:

• визначення примусової праці відповідно до законодавства України та міжнародних конвенцій;
• ознак, що можуть вказувати на наявність примусової праці;
• прав працівників у разі порушення законодавства про працю та механізмів захисту;
• відповідальності роботодавців за використання примусової праці.

Примусова праця є грубим порушенням прав людини та карається законом. Кожен громадянин може долучитися до боротьби з примусовою працею, якщо повідомлятиме відповідні органи про підозрілі ситуації, що можуть свідчити про експлуатацію людей.

За матеріалами: Мінсоцполітики, сім’ї та єдності України