VIII Міжнародна науково-практична конференція «Безпека та здоров’я на роботі: час змін» – 2021

3-4 червня відбулася VIII Міжнародна науково-практична конференція «Безпека та здоров’я на роботі: час змін» – 2021, організована журналом «Охорона праці».

Участь у заході взяли представники Мінекономрозвитку, Міжнародної організації праці, Держпраці, Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH), Федерації професійних спілок України, Федерації роботодавців України, провідні фахівці підприємств України, центрів навчання з охорони праці (далі – ОП), науковці.

Головними темами онлайн конференції були реформування законодавства з охорони праці, упровадження нової системи управління безпекою та здоров’ям на роботі (БЗР), професійна підготовка з БЗР, найуспішніший досвід підприємств і найкращі практики з упровадження ризикоорієнтованих систем управління охороною праці (далі – СУОП), діяльність Держпраці з реформування сфери охорони праці.

Про реформування Держпраці розповів Ігор Дегнера, заступник голови Держпраці. Він зазначив, що впровадження ризикоорієнтованої СУОП в Україні неможливо без відповідної реформи наглядової діяльності. Цей процес розпочався у 2015 році. Зокрема, з метою спрощення законодавства з безпеки та гігієни праці та зменшення адміністративного і регуляторного навантаження на роботодавців майже вдвічі (з 800 до близько 400) скорочено кількість нормативно-правових актів. У 2018 році прийнято Концепцію реформування СУОП в Україні. У 2019 р. за участі Міжнародної організації праці та соціальних партнерів напрацьовано проєкт Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». За сприяння Проекту Міжнародної організації праці «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу» проведено всеохоплююче навчання інспекторів праці. Співробітники Держпраці успішно пройшли навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації, склали іспит і на сьогодні в Держпраці нараховується близько 1500 універсальних інспекторів праці. Факторами, що уповільнюють хід реформування, є тривалі процеси узгодження, обговорення та затвердження нормативних актів, майже незмінний протягом останніх 7 років обсяг державного фінансування Держпраці.

Очікуване додаткове фінансування у 2021 р. дозволить прискорити процес цифровізації адміністративних послуг у сфері охорони праці. Планується, що в електронний формат буде переведено надання до 80% адмінпослуг: декларування, отримання дозволів, реєстрація технологічних транспортних засобів, отримання ліцензій на вибухові роботи та інше. Водночас, успіх реформи залежить від узгодженості дій всіх учасників процесу – Держпраці, роботодавців, соціальних партнерів і працівників.

Проєкт закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» є прогресивним документом, проте перезавантажити систему управління безпекою та здоров’ям на роботі він дасть змогу лише разом з іншими підзаконними актами. Допомогти у цьому має проєкт методичних рекомендацій щодо оцінки ризиків, напрацьований Держпраці, про який розповів Олександр Ігнатов, заступник директора департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Держпраці. Ознайомитися зі змістом проєкту можна на сайті Держпраці, а також надати фахові пропозиції з його вдосконалення.

На питаннях контролю за додержанням законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, а також правах держави та бізнесу зосередила увагу Олена Коновалова, заступник директора департаменту з питань праці Держпраці. Незадекларовані трудові відносини є проблемою, що гальмує процес реформування. Намагання роботодавців уникнути оподаткування призводить до соціальної незахищеності працівників. За статистикою, нині в Україні 21% працівників від загальної кількості зайнятого населення працюють без оформлення трудових відносин. Щоб виправити цю ситуацію, Держпраці розробила Національний план спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік.

Актуальним у всі часи і особливо в період пандемії є питання збереження здоров’я працівників на роботі. На цьому наголосила Людмила Харчук, начальник відділу з питань гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці Держпраці. Адже здоров’я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, «є не лише особистим надбанням, а й суспільним багатством, найважливішим показником добробуту держави».

Останніми роками спостерігається стійка тенденція до зниження рівня хронічних профзахворювань. Так, у 2020 році у 2000 працівників зареєстровано 5520 діагнозів. Основними причинами розвитку профзахворювань є вплив промислових аерозолів, дія фізичних факторів, фізичне перенавантаження. Серед причин розвитку таких захворювань – робота протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці, несвоєчасне виявлення та усунення шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, особиста необережність потерпілих.

Водночас, у 2020 році швидке поширення світом коронавірусної інфекції призвело до стрімкого росту профзахворювань серед працівників медичної галузі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 115 тис. медпрацівників віддали своє життя, рятуючи інших. В Україні зареєстровано 85 тис. випадків інфікування медпрацівників, із них 667 медпрацівників померли. За результатами розслідувань підтверджено 6958 випадків профзахворювань. Найпоширенішою причиною є невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності та особиста необережність потерпілих. З огляду на це потрібно звертати увагу не тільки на обов’язки роботодавця, а й на культуру поведінки працівників на робочому місці.

Разом з науковцями Держпраці розробила проєкт Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, аби змінити підхід до проведення атестації. Адже вона досі сприймається як процедура, необхідна для призначення пенсії на пільгових умовах, тоді як основна її мета – збереження життя та здоров’я працівників Роботодавець зобов’язаний усунути за результатами проведеної атестації шкідливі та небезпечні фактори на робочому місці.

У методиці виділено окремий розділ щодо керування ризиками, а саме виявлення та усунення шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях. І тільки в тих випадках, коли неможливо їх усунути повною мірою, потрібно застосовувати засоби індивідуального, колективного захисту, а вже потім говорити про пільги й компенсації, що не рятують і не зберігають здоров’я працівників.

Особливу увагу слід звернути на якість медоглядів працівників. Зокрема, встановити порядок контролю за якістю проведення медоглядів, оскільки у багатьох випадках медогляди відбуваються формально.